Етнопедагогіка у дитячому садку – це, насамперед, подвір’я і сам будинок, споруджений у національному стилі, з використанням кращих його ознак. В оформленні нашого інтер’єру загальних приміщень і групових кімнат нашого закладу використані вироби місцевих умільців, у книжкових куточках зібрані народні казки, пісеньки, приповідки, в ігротеках – народні дитячі іграшки та набори, а на майданчику та в літній альтанці – матеріали для проведення народних, рухливих та інших ігор.
Окрасою приміщень "Чорнобривчика" слугують вишиті рушники, писанки, килими, серветки, накидки, сорочки, віночки
В групових кімнатах створені етнографічні куточки, де розміщуються речі народно-прикладного мистецтва, ляльки в національному вбранні, символи української землі: гілочки калини, рушник, віття верби.
Тут ми ознайомлюємо дітей з оберегами та символами української землі, розповідаючи малюкам про сорочку, писанку, соняшник, рушник, хустку, віночок і т.д.
В садку частуємо дітей національними стравами, які вони їдять вдома, і пояснюємо як їх готують, коли і як вживають(прив’язуючи до народних свят та обрядів), чим вони корисні організму і здоров’ю людини.
Могутніми засобами народної педагогіки є рідна мова, народні ігри, іграшки, дитячий фольклор, музична, пісенна, хореографічна, художня народна творчість, дотримання національних традицій, звичаїв, свят та обрядів. Без перебільшення можна сказати, що без рідної мови дитина жити не може. Загальновизнана істина: запорукою успішного формування особистості і її пізнавальних здібностей виступає вільне володіння рідним словом, яке породжує схильність та інтерес до вивчення інших мов.
Важливу роль у вихованні в дітей любові до материнської мови і прагнення засвоїти її поруч із навчальними заняттями, відіграє організація життя дитячого колективу, зокрема мовного спілкування, дотримання режиму культури мови й особистий приклад педагогів. Тому значну увагу в нашому колективі надаємо розвитку культури мовлення педагогів, що відображається в проведенні семінарів, вікторин, консультацій і т.д.
Коли день в дитячому садку досить насичений рухливими, дидактичними іграми, які повторюються часто і вже не завжди цікавлять дітей, тоді ми відхиляємось від стандартних форм і включаємо щось нове, або доповнюємо звичні ігри чимось незвичним. Наприклад, ми проводимо , дидактичну гру “Ляльки в національному одязі” з метою поглибити та розширити знання дітей про український національний жіночий та - чоловічий одяг, що є цікавим, розвиваючим і близьким серцю.
Генератором поступальних перетворень у розвитку пізнавальних здібностей дошкільника виступають ігри й іграшки. Навіть досить літні люди тримають у пам’яті улюблені забавки дитинства: “Жмурки, “Третій – зайвий”, “Кіт і миші”, “Гуси, гуси, додому”, “Яструб та курчата” та інші, перейняті колись від ровесників чи старших товаришів. Народ створив ці ігри, він же й визначив порядок їх використання з малечого віку до зрілості. Причому, настільки точно й глибоко, що за ходом просування у них можна визначити рівень розвитку. Старшим дошкільникам цілком доступні під час прогулянок і занять з фізкультури такі народні ігри, як "Стрибки по доріжці", "Змійка", “Хованка”, “Море хвилюється”, “М’яч у спритність”, “Холодно і жарко”, “Перстень”, “Панас”, “Варена рибка” та багато інших.
Ніяка ігрова діяльність не є повноцінною без іграшки, зокрема народної української іграшки. Вона стала цінним надбанням не тільки національної, а й світової педагогічної культури. Дзвінкоголосі свищики, веселі ляльки, фігурки людей, тварин, птахів, музичні інструменти, музичні приладдя праці, гойдалки та чимало інших предметів, виготовлених з найрізноманітніших матеріалів, оздоблених розписом, декором або ж покритих кольоровою глазур'ю, приваблювали дітей.
Отже, для розвитку пізнавальної активності дошкільників ми постійно поповнюємо ігротеки дитячого садка ігровим матеріалом, виготовленого народними майстрами з Опішні, Яворова, Одеси, Києва та інших міст України. Особливо подобаються дошкільникам гуцульські сопілки й знамениті яворівські візочки, зокрема чудовий набір театральних ляльок "Ходить гарбуз по городу”, ляльки мотанки.
Доступні розповіді про доленосні віхи на шляху розвитку рідного народу, про його боротьбу, способи відродитися й стати у рівень з іншими народами викличуть інтерес у старших дошкільників, будуть сприйняті з розумінням на заняттях з ознайомлення з навколишнім світом та художньої літератури.
“Концепція нашого дитячого садка” передбачає знайомство старших дошкільників з певними історичними подіями, які відбувалися і відбуваються в Україні. Дану проблему досить успішно можна вирішити на заняттях з
художнього читання, ознайомлення з творами художників, ознайомлення з сучасними подіями, опираючись на новини в Інтернет – мережі.
Ми знайомимо дошкільнят із розвитком подій в Україні на сьогодні, розповідаючи про доленосні віки на шляху рідного народу, про його боротьбу, спроби відродитися і стати в рівень з іншими народами. Так, активізуючи пізнавальну діяльність дітей, ми допомагаємо дітям встановити логічний зв’язок між історією та сучасністю.
